Симптоми і лікування корінцевого синдрому шийного, грудного і поперекового відділів хребта

У 90% випадків регулярні сильні болі в спині є ознакою остеохондрозу. Надалі остеохондроз викликає корінцевий синдром хребта, що призводить до постійним сильним больовим відчуттям.

З розвитком радикулопатії до болю приєднуються і інші неприємні симптоми хвороби — оніміння частин тіла, простріли, болі в сусідніх органах, а також парези і навіть паралічі. Лікування проводять комплексно, поєднуючи медикаменти, лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапію і дієту.

Причини появи

Корінцевий синдром — неврологічний синдром, що розвивається в результаті здавлювання нервових корінців (спинномозкових нервових закінчень). Болі виникають в області розташування осередку розвитку патології і іноді віддають в сусідні внутрішні органи.

Корінцевий синдром (радикулопатія) — симптом багатьох захворювань хребта. Основною причиною синдрому є остеохондроз. Також до причин виникнення болю у спині відносяться і інші фактори:

  • травми хребта;
  • регулярна підвищене навантаження на хребетний стовп;
  • переохолодження;
  • ураження хребців з-за інфекції (буває при туберкульозі, остеомієліті);
  • доброякісні новоутворення і зміни спинномозкових нервів (невринома);
  • спинномозкова грижа;
  • зміщення хребців (бічні);
  • спондилоартроз (запальний процес, що вражає всі компоненти суглоба, найбільше зачіпає суглобові хрящі);
  • спинномозкова грижа (дефект хребетного каналу, через який випинається спинний мозок, при цьому порушуються всі його функції);
  • стискання корінця бічними остеофітами (розростаннями кісткової тканини на хребцях);
  • компресійні переломи хребців (переломи в результаті одночасного стиснення і здавлювання хребця);
  • вроджені вади формування хребетного стовпа;
  • гормональні збої.

Появі корінцевого синдрому передує довгий патологічний процес в міжхребцевих дисках, після чого утворюється міжхребцева грижа. З часом вона збільшується в розмірах і починає здавлювати нервові закінчення. Це провокує виникнення запалення в місцях підвищеного тиску на спинномозкові нервові закінчення і веде до появи корінцевого синдрому.

Умови підвищення ризику виникнення синдрому

Можна виділити деякі ситуації, які можуть сприяти розвитку корінцевого синдрому:

  • незбалансоване харчування;
  • характерні особливості трудової діяльності (неприродне, зафіксоване тривалий час положення тіла; вібрація, що передається на хребет; робота, пов’язана з підйомом і перенесенням тягарів);
  • вплив токсичних речовин або інтоксикація домашніми предметами (наприклад, алюмінієвим посудом, — алюміній накопичується в кісткових тканинах і провокує захворювання опорно-рухової системи)
  • зайве навантаження на окремі частини хребетного стовпа та/або зсув центру ваги внаслідок носіння незручного взуття та/або взуття на високому каблуці, малорухливого способу життя, плоскостопості та/або великої ваги тіла;
  • спадкова схильність (особливо обтяжена одним з вищенаведених факторів).
За темою:  П'яткова шпора – лікування медикаментами (димексидом, уколами, кремами, мазями)

Симптоми радикулопатії

Симптоматика залежить від розташування міжхребцевої грижі.

Ознаки синдрому у шийному відділі:

  • Больові відчуття по всій протяжності здавленого нерва поширюються на лопатки, передпліччя і передню частину грудної клітки. Більш докладно можна виділити симптоми залежно від ураженого нервового закінчення.
  • Регулярні головні болі.
  • Гіпотрофія м’язів, що знаходяться під підборіддям (ефект другого підборіддя).
  • Ілюзія виникнення набряку під язиком (набряк при цьому відсутня), внаслідок чого можливий розвиток порушення мови;
  • Оніміння хворобливих ділянок.
  • Слабкість під час рухів рукою (-ами).
  • Неможливість підняти руку до необхідного рівня (спостерігається з ураженої сторони).

Ознаки корінцевого синдрому грудного відділу хребта:

  • біль і порушення чутливості в лопатках, пахвах, руках, грудній клітці, м’язах середній частині живота (до пупка);
  • неприємні відчуття у шлунку, стравоході та/або кишечнику;
  • сильне напруження м’язів;
  • болі при корінцевому синдромі грудного відділу хребетного стовпа в деяких випадках дуже схожі з кардіологічними болями.

Симптоми здавлювання нервових закінчень в крижово-поперековому відділі наступні:

  • Сильні больові відчуття в нижніх кінцівках, особливо на ураженій стороні (при яскраво виражених болях людина не зможе самостійно пересуватися). Наприклад, якщо вражені нервові закінчення з лівого боку, то болі будуть сильніше в лівій нозі).
  • Проблеми з сечовипусканням (часті позиви або труднощі).
  • Так звані больові простріли в попереку.
  • Посилення болю при русі, поворотах тіла, підйомі тягарів, що супроводжується підвищеним виділенням поту, набряками на шкірі і почервоніннями.

Діагностика

Головний спосіб діагностування причин стискання спинномозкових нервових закінчень — рентгенографія хребта. Для отримання найбільш точних результатів рентгенографію проводять як по прямій, так і по косій проекції.

Але найбільш точним та інформативним методом діагностики причин поразок хребта можна назвати МРТ (магнітно-резонансна томографія). МРТ призначається, якщо рентгенографія не встановила точні причини захворювання.

Лікар проводить стандартний огляд і вивчення анамнезу пацієнта (це необхідно для з’ясування наявності/відсутності спадкової схильності та перенесених хвороб).

Терапія

Одна з умов успішного лікування — дотримання постільного режиму. Хворому потрібно лежати на твердій поверхні або на спеціальному ортопедичному матраці.

За темою:  Хвороба Келлера у дітей і дорослих

Медикаментозне лікування проводиться за кількома напрямами:

  • Спочатку необхідно зняти больовий синдром. Це допоможе зробити застосування знеболюючих препаратів, таких як Кеторол і Баралгін (переважно застосовують ін’єкційно), Нурофен, Анальгін. Якщо зняти больовий синдром не вдається або він занадто сильний, може бути призначена новокаїнова блокада, допомагає зняти саму сильну біль. Метод лікування новокаїновою блокадою полягає у введенні великого об’єму розчину новокаїну в тканини, що оточують уражені місця.
  • Використовують і нестероїдні протизапальні медикаменти, знімають запальні процеси в місці ураження (стимулюючі купірування больових відчуттів). Моваліс, Німесулід, Диклофенак — дані препарати призначаються в ін’єкціях чи таблетках. В якості місцевих засобів використовуються лікувальні гелі та/або мазі: Кетонал крем, Фастум-гель, Найз гель, Капсикам, Финалгон. Застосовуються і перцевий пластир (подразнюючу і болезаспокійливу дію).
  • Спазми в м’язах усувають препарати, міорелаксанти (особливо добре діють при спазмах в шийному відділі) — Мідокалм, Сирдалуд, Баклофен.
  • У таблеточном або ін’єкційному вигляді прописуються вітамінні комплекси, що містять вітамін B (B1, B6, B12). Вітамін B сприяє нормалізації процесів обміну в тканинах нерва і поліпшення загального стану хворого.
  • Ліки-хондопротекторы припиняють розпад хрящів в міжхребцевих суглобах і стимулюють їх відновлення: мазь Хондроксид, Алфлутоп (таблетки/ін’єкції), Терафлекс (капсули), Дону, Структум.

В доповнення до терапії медикаментами проводять і інші лікувальні заходи.

Фізіотерапію призначають тільки в періоди ремісій, коли гострий больовий синдром затих:

  • електрофорез — введення ліків через шкірні покриви за допомогою струму, вплив електрики;
  • ультразвук — використання ультразвукових коливань високої частоти в лікувальних цілях;
  • магнітотерапія — вплив низькочастотними постійними або імпульсними магнітними полями на людину;
  • радонові ванни — занурення пацієнта в мінеральну радонову ванну (активний компонент — розчинений газ радон, що дає активну цілюща випромінювання при розпаді);
  • грязелікування — зазвичай проводять грязьові компреси (аплікації).

Лікувальну гімнастику починають застосовувати після купірування болю. Метою лікувальних фізичних вправ є зміцнення м’язів біля хребетного стовпа і відновлення рухової активності хворого. Проводити заняття спеціальною гімнастикою повинен досвідчений інструктор.

Курс масажу сприятливо вплине на загальне самопочуття пацієнта, на зняття спазмів і больових відчуттів в м’язах. Пацієнтів можуть навчати правилам самомасажу, який буде доступний у будь-який час.

За темою:  Причини і лікування вальгусного плоскостопості у дітей

Обов’язкове дотримання дієти — це допоможе організму швидше одужати. На час лікування з раціону хворого виключають всі солоні, копчені, жирні та гострі страви. З метою профілактики вживання даних груп продуктів потрібно мінімізувати.

Хірургічне втручання — радикальний метод терапії радикулопатії прописується в особливо важких ситуаціях: якщо болі не зникли навіть після курсу лікування, при патологіях функціонування органів таза, якщо виникають паралічі або парези (неповні паралічі). Суть хірургічного втручання — усунення міжхребцевої грижі або пухлини, яка здавлює нервові закінчення.

Переважно вибір робиться на користь малоінвазивних операцій (проводяться без розрізів з допомогою кількох проколів або крізь фізіологічні природні отвори). Малоінвазивні операції виконуються з використанням місцевої анестезії. Одним з методів малоінвазивних втручань є нуклеопластика.

Нуклеопластика проводиться під рентгенівським візуальним контролем. В уражену міжхребцевий диск вводиться голка, через яку в диск поміщають електрод. За допомогою введеного електрода на диск діють високі температури, які видаляють зайву матерію. Під час проведення нуклеопластики пацієнт розташовується лежачи на животі. Його стан ретельно контролюється лікарем. Оперований буде відчувати дискомфорт в момент введення голки і біль різного ступеня вираженості в період функціонування препарату усередині диска.

Профілактика

Щоб уникнути виникнення або повторення запалення нервових спинномозкових закінчень, необхідно:

  • стежити за правильною навантаженням на хребет, уникати надмірної напруги;
  • виконувати фізичні вправи для зміцнення м’язів спини;
  • контролювати вагу;
  • відвідувати масажний кабінет;
  • правильно харчуватися;
  • носити зручне взуття.

Комплексне лікування і методи подальшої профілактики допоможуть забути про проблему радикулопатії і уникнути сильних болів в майбутньому.